ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ 

Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова

Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"


Розсилка новин
Аутсайдер @ subscribe.ru

© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт


Оновлено
7 місяців 30 днів тому
(22/3/2008)

 
Вініловий наркоман




БИБЛИОТЕКА ПРОСПЕРО
Жертвы Nimis Sero?
Quasi Pop, 2002



PROSPERO: Be collected.
No more amazement: tell your piteous heart
There's no harm done.
The Tempest
William Shakespeare



Що таке альбом "Жертвы Nimis Sero?"? Це цикл з 15 „слів", записаних Библиотека Просперо у сьомий місячний день 25 серпня 2001 року в Новій Каховці. Библиотека Просперо – це творчий колектив, що займається різною художньою діяльністю та склад якого є непостійним. Для цього проекту це був Юрій Самсон, який читає свої тексти під звуки та шуми, зроблені Едвардом Ессом. Те, що на звичайному поп-музичному альбомі називається „пісня", „композиція" або „трек", тут називається „слово". Але чи є це „звичайний" поп-музичний альбом?

Пояснення на компакт-диску говорить, що цей запис є адаптацією поетичного та звукового матеріалу ритуального походження. Не можу сказати, що я є фахівцем із звукових доріжок до ритуалів. До цього запису я чув лише тільки один ритуальний запис – Psychic TV "Temporary Temple" (1987). Так ось, Библиотека Просперо творить на перехресті музики, поезії та аудіо-театру, і цей альбом – аудіоперфоменс, що чимось нагадує поетичні читання на радіо.

При першому прослуховуванні здається, що слова начитаних текстів скріпляються одне з одним довільно, без будь-якого певного змісту, складаючись в поезії, ніби, з метою справити враження або створити настрій. Аж ось чуєш визнання у коханні („Танцуя К. Началу"), прощання („Буря"). „Слова" переповнені образами, але, чи є вони самодостатніми, чи відсилають до творів інших авторів або культурних реалій, не зрозуміло. Юрій Самсон з відчуттям промовляє кожне слово, іноді переходячи на спів. Цей спів! Мабуть, так співали шамани – чи як там вони у них називались – кочівників нижнього Придніпров’я.

Роман Піщалов