|
ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ
Головна Новини Номери №1 Червень 2003 №2 Жовтень 2003 №3 Червень 2004 №4 Грудень 2004 №5 Липень 2005 №6 Лютий 2006 №7 Грудень 2007 №8 Придбати Зв`язок Лінки Гостьова Нове на сайті 24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam" 24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass" 20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу 04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite" 04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents" © 20032008 Роман Пiщалов, зміст © 20072008 Марк Вейс, сайт Оновлено 9 місяців 16 днів тому (22/3/2008) |
Вініловий наркоман
Ньекто без лейбла, 2003 Ньекто (Максим Кириченко з Сум) приємно вразив мене досконалим мінімалізмом: без напруження, зосереджена на самій собі музика рухається уперед, і за цим рухом цікаво спостерігати. Як за морем – сидиш собі на березі, ніби нічого особливого не відбувається, але погляд відірвати не можеш – слідкуєш за кожною новою хвилею, і хочеш, щоб хвилі ці були нескінченими. На альбомі Ньекто вісім треків, половина з яких ("In", "Jkh", "Baz" і „Укол") триває по дві хвилини й менше і грає своєрідну роль проміжних між більш тривалими речами: шумовим конвеєром „Иван Сергеевич (2002)", прикрашеним спалахами звуків, що скриплять, гудуть, квакають; електронними цвіркунами „В огне"; монотонним гудінням „Гамункула". Завершує все це композиція „Девочка и смерть – Кира Муратова", на якій єдиній з’являються голос – хтось кричить, але не можна розібрати, чи дівчинка то, чи смерть.
|