|
ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ
Головна Новини Номери №1 Червень 2003 №2 Жовтень 2003 №3 Червень 2004 №4 Грудень 2004 №5 Липень 2005 №6 Лютий 2006 №7 Грудень 2007 №8 Придбати Зв`язок Лінки Гостьова Нове на сайті 24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam" 24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass" 20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу 04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite" 04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents" © 20032008 Роман Пiщалов, зміст © 20072008 Марк Вейс, сайт Оновлено 9 місяців 16 днів тому (22/3/2008) |
Викрадач книг
2005 Майнц, А5, 304 стор. Testcard – це товста антологія популярно-культурологічних досліджень, яка виходить приблизно двічі на рік. Видається десь з кінця 1990-х. Кожний номер семіальманаху присвячено якійсь певній темі. Темами попередніх номерів були „Чорна музика”, „Ліві міфи”, „Гумор”, „Музика майбутнього”, „Поп і війна”, „Стать” і т.п. Цей номер, як можна зрозуміти з назви, присвячений Америці, а точніше Сполученим Штатам Америки. Назву номеру редакція запозичила у платівки 1972 року американського музиканта Ван Дайка Паркса, і американській музиці й музикантам присвячена більша частина номеру: новий психоделічний фольклор від Black Dice до Animal Collective; стан електронної сцени (або радше її відсутності – навіть найвідоміші музиканти збирають на своїх виступах не більше 300 людей, великі журнали не пишуть про електронну музику) в Нью-Йорку, Детройті, Сан-Франциско; чорна музика в Детройті; музичний та субкультурний самвидав; мінімалізм та дроун-музика Ла Монте Янґа та Філа Ніблока; гіп-гоп; гомо-кор і багато іншого. Хоча музика займає провідне місце серед тем часопису, йдеться в ньому і про кіно, живопис, архітектуру, політику. Мою увагу привернула стаття „Всі проти одного (причини та наслідки антиамериканізму)” – нею між іншим збірка й відкривається. Виявляється, що в Німеччині, в тому числі в клубно-музичному середовищі, антиамериканізм є добрим тоном, причому антиамериканськи налаштовані як ліві, так і праві. Проблема, на думку автора статті, ще й в тому, що ненависть до американських політиків та „швидкої їжі” поширюється і на американську культуру (яка зовсім не одновимірна), що небезпечно і, врешті решт, невірно. „В ритмі біту (пише інша Америка)” розповідає про долю американських бітників, рисуючи їхню географічну та літературну карту – літературні читання в гаражах, тусовка на Таймс-сквер, видавництво City Lights, подорожі дорогами Америки (іноді у вкрадених авто), музей бітників на Френклін-стріт у Сан-Франциско, “Howl”, “On The Road”, “One Flew Over The Cuckoo’s Nest”. Інший немузичний матеріал присвячено колишнім московським, а нині нью-йоркським художникам Віталію Комару та Алексу Меламіду. Вони є авторами опери ”Naked Revolution” (Гола революція), поставленої за мотивами картин серії “American Dream” (Американська мрія), на яких Джордж Вошинґтон та Владімір Лєнін виступають різними іпостасями одного й того самого „батька нації”. Вошинґтон і Лєнін? „Засновник демократичної держави” та „геній більшовицької революції” в одній особі? Чом би й ні? Адже ще сімдесят років тому американський поет Езра Паунд проводив паралелі між Томасом Джефферсоном і Беніто Муссоліні. В кінці альманаху розміщені музичні рецензії, огляди цікавих книжок (з музики, мистецтва, філософії, політики) та фільмів. До речі, не обов’язково американських – поміж інших відрецензовані аудіо-релізи Radian, Burka Band, Takshi Wada – і необов’язково свіженьких – серед кінооглядів, наприклад, є замітка про перевидання на DVD фільму покійного Вернера-Райнера Фассбіндера „Третє покоління” (Die dritte Generation), що вперше з’явився на екранах ще у 1977 році.
Поштова адреса: Testcard c/o Ventil Verlag Augustinerstra?e 18 Mainz 55116 Deutschland Інтернет: http://www.testcard.de |