ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ 

Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова

Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"


Розсилка новин
Аутсайдер @ subscribe.ru

© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт


Оновлено
1 рок 3 місяця 13 днів тому
(22/3/2008)

 
Вініловий наркоман




ATELEIA
Swimming Against The Moments
CD, Antiopic, 2004



За псевдонімом Ateleia ховається Джеймс Еллiотт, хазяїн лейбла Antiopic з Нью-Йорку. Джеймс – на сучасній експериментальний сцені хлопчина доволі активний: він встиг настригти окремих трекiв для серiї "Allegorical Power", яку вiн випускає на власному лейблi, його ім’я миготить в різноманітних компіляціях, серед яких – подвійний компакт-диск – додаток до одного з відносно свіжих номерів журналу Wire. Один з трекiв Джеймса потрапив і в нескінченну компіляцію онлайн-лейблу TU M'P3 Soundtracks For Images. Але незважаючи на те, що Ateleia – ім’я для меломанів досить знайоме, "Swimming Against The Moments" – перший довготривалий альбом проекту (хоч i не дуже вiн тривалий – лише 40 хвилин), що був виданий Джеймсом на власному ж лейблi.

Ateleia – з числа тих, хто вишикувався в чергу за пiонерами експериментальної поп-музики типу Oval и Fennesz: для авангарду це надто доступний саунд, для поп-музики – надто абстрактнi композицiї. В альбомі багато нойзу, обертонiв, стiн цифрового звуку i протяжного завивання – в цiлому все тут тримається на фактурi i складається з прозорих натякiв на мелодiї з атональними рельєфними підкладками. Час від часу стіна романтичного нойзу рідшає, трохи поступаючись дорогою чомусь схожому на біт, але на справжній біт цей соковитий ляскіт так i не перетворюється, декілька разів розганяючись i, врешті-решт, зникаючи в каші набираючого оберти нойзу. І хоча деінде "Swimming..." вибухає i починає навіжено цим нойзом пищати, все ж загальна картинка залишається умиротвореною i нагадує стан, коли закриваєш очі, зненацька подивившись прямо на палаюче сонце – теплі червоні диски під щільно стиснутими повіками, мрійливість, спокій i млість. Музичні технології на службі у меланхолії.

Цей альбом є результатом спарювання багатоликої експериментальної електроніки з поп-музикою. Причому „чоловіком” у даному випадку є саме поп, „наполегливому” натиску якого „ніжно” піддається обеззброєна його „чарами” експериментальщина. Чуттєва музика.

Денис Колокол