|
ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ
Головна Новини Номери №1 Червень 2003 №2 Жовтень 2003 №3 Червень 2004 №4 Грудень 2004 №5 Липень 2005 №6 Лютий 2006 №7 Грудень 2007 №8 Придбати Зв`язок Лінки Гостьова Нове на сайті 24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam" 24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass" 20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу 04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite" 04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents" © 20032008 Роман Пiщалов, зміст © 20072008 Марк Вейс, сайт Оновлено 9 місяців 16 днів тому (22/3/2008) |
Вініловий наркоман
Geisterfaust CD, Wonder, 2005 „Кулак духів” – майже годинний альбом одного з найцікавіших гітарних гуртів кінця минулого століття. Дуже повільна музика, фактично гітарний ембіент, який тупцює на місці. Загальне враження не можуть змінити навіть тарілки, які іноді бухають на задньому плані і саксофон, який тільки додає загальної уповільненої плинності. Це вже не горрор-джаз – стиль, яким характеризували себе самі учасники групи. Неконкретною є сама музика – залишається незрозумілим, що хотіли сказати музиканти. Всі їх попередні записи завжди містили у собі маленькі шматочки небезпеки, яка була присутня у всьому, хоч ніколи і не відображалась. Вся музика мала дивовижну властивість викликати емоції, які одразу силою уяви перетворювалися у образи і ситуації, зафіксовані майже з кінематографічною чіткістю. В минуле пішли одержимість “Gore Motel”, гіпнотична медитативність “Midnight Radio”, атмосферність “Black Earth”. Кататонічне затихання-розповзання позбавило групу її головного козиря – атмосфери. Тепер це скоріш джазовий варіант дроуну SunnO))). На цьому альбомі небезпека відсутня. Спокійна меланхолійна музика для відпочинку після напруженості попередніх релізів. Якщо порівнювати музику з живописом, то найкращим аналогом до цього альбому мені видається художник, який вмочив пензля у синю фарбу, намалював лінію, вмочив пензля у червону фарбу, провів по тій же лінії. Повторив цю маніпуляцію з декількома іншими фарбами. І от, коли він веде пензля, по ньому лишається довгий різнокольоровий шлейф. Фарби ще пізнавані, але вони розтягнулися і змішалися. Неважливо, що намальовано – важливо те, що за ним тягнеться, розповзаючись по полотні. Це не луна. Це те, заради чого ця музика і робилась.
|