ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ 

Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
 Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова

Нове на сайті
 24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"

Розсилка новин
Аутсайдер @ subscribe.ru

© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт


Оновлено
9 місяців 16 днів тому
(22/3/2008)
 
Вініловий наркоман




DJ SPOOKY THAT SUBLIMINAL KID
Rhythm Science, Excerpts and Allegories From The Sub Rosa Audio Archive
CD, Sub Rosa, 2003


Цей реліз потрібно розглядати в першу чергу як ілюстрацію теорій, викладених у новій книзі Пола Д. Міллера (він же DJ Spooky) „Наука ритму” (Rhythm Science, 2003), і вже потім як самостійний музичний твір. В деяких джерелах реліз згадується як “Rhythm Science Audio Companion - C-Side”, вочевидь мається на увазі, що сама книга є сторонами А і В, про що свідчить дірка, акуратно пророблена посередині книги.

Міллер є відомим не лише як батько іллбіенту, ветеран скретчевих двобоїв та пропагандист гіп-гоп культури, але й як концептуальний митець, філолог, автор численних культурологічних статей та редактор журналу “21c”.

Основна концепція твору полягала в створенні неповторного міксу з матеріалів, які діджей вибрав з архіву культового бельгійського лейблу Sub Rosa. Принцип більшості треків полягав у міксуванні голосу і ритму. Іноді вони змінюють одне одного, тобто коли зникає ритм, голос починає вибудовувати свою власну ритмічну основу треку. Голоси підібрано не випадково – в основному на записах говорять поважні представники авангарду і модернізму. Голос кожного, краще сказати, запис голосу кожного створює окремий аспект треку. Коли Ґертруда Стайн читає свою поезію поверх скретчованого біту, навіть її вірш, з численними повторами і смисловими збивками, звучить як техніка скретчування і зациклення лупів. Коли трек Oval розпливається у своїй ембіентній невизначеності, Джеймс Джойс, читаючи з “Поминок по Фіннеґану” (Finnegans Wake), дасть йому ритмічний хребет своєю різкою ірландською вимовою. Дадаїст Курт Швіттерс, читаючи свою “Пра-сонату”, сам створює неповторний ритм, який ламається і змінюється з фріджазовою швидкістю і віртуозністю. Голос Ґійома Аполлінера через неякісний запис звучить за стіною статики, що створює дивний ембіентний ефект. На цих записах зібрані Арто і Дельоз, Фельдман і Дебюссі, Дюшан і Маяковський – DJ Spooky демонструє нам бібліотеку світової культури XX сторіччя. Музична сторона альбому представлена треками Oval, Mouse On Mars, Scanner, Йосіо Мачіда, олд-скул-гіп-гопом та іншими героями і явищами сучасного і минулого музичного процесу.

Музика постійно рухається вперед, вона розповідає історії (історію?), комбінує найрізноманітніші семантичні поля (якщо вживати термінологію самого ж Міллера).

Назва проекту “Rhythm Science” вказує на те, що він мав на меті поєднати обидві сторони таланту DJ Spooky. Але знаючи стиль мислення DJ Spooky, можна очікувати бомбардування цитатами, поєднування непоєднуваного, загравання з постмодернізмом і загальну футуристично-утопічну атмосферу. Іноді його тексти звучать як наукова фантастика, яку він так поціновує. Іноді його перевантажена ускладненою термінологією риторика, якою він послуговується для пояснення своєї музики, заступає саму музику і перетворює DJ Spooky радше на мультимедійного митця, людину-перформенс, аніж на музиканта.

Якою є мета його діяльності? О ні, це не проста пропаганда діджейства. За ідеями DJ Spooky стоїть більше – діджей як посередник між людиною і навколишнім медіасередовищем. На його думку, в нашу епоху людину постійно бомбардують інформацією, образами, звуками і технологіями. Єдина можливість привласнити їх, а таким чином і пережити – зробити свій власний мікс. Мета його проекту – примусити американців (у своїх інтерв’ю він точно локалізує свою цільову аудиторію) колекціонувати і обмінюватися семплами культури, для створення нових форм, стилів і способів мислення. Отже рецепт простий – брати елементи своєї культури і рекомбінувати їх для створення нових наративів. DJ Spooky активно виступає проти споживацького статус-кво, “ментальності мікроніш”, коли споживач не хоче грати з культурою, а прагне лише натискати кнопку “грати” на програвачі.

Але чомусь здається, що пересічний слухач вчинить саме так, потрактувавши книгу як естетично вишукану обкладинку. А в філософів-культурологів зміст книги і фрази типу “кодування генеративного синтаксису для нової мови креативності” викличуть іронічну посмішку. Радикальна еклектика викличе зачудування у серцях молодих студентів-інтелектуалів. Всім іншим раджу забути про будь-який контекст.

Юрій Грицина