ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ 

Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова

Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"


Розсилка новин
Аутсайдер @ subscribe.ru

© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт


Оновлено
1 місяць 21 доба тому
(22/3/2008)

 
Вініловий наркоман




BARBARA MORGENSTERN
The Grass Is Always Greener
CD, Monika, 2006



Вихід нового диску берлінської музикантки Барбари Морґенштерн став для мене приводом переслухати її попередній альбом “Nichts Muss” (Monika, 2003). Чому? Тому що послухавши ”The Grass Is Always Greener”, я спитав себе, чому все так погано? Невже все завжди було так погано? Виявилося, що ні. Виявилося, що платівка трирічної давнини не просто звучить краще, ніж ця, а що з часом вона стала звучати краще. В той час, як “Nichts Muss” елегантно танцює свій електропоп у майже порожній, трохи прохолодній залі, де нічого не заважає економним і влучним рухам, ”The Grass Is Always Greener” захлинається у щільній багатошаровій масі електронних звуків і фортепіанних каденцій. Особливо безпорадним фортепіано звучить у ”The Operator” – фактично найліпшій пісні альбому. Наприкінці цієї денс-бомби співачка чомусь вирішує бухнути по клавішах і придати пісні незрозумілого пафосу. Акорди відриваються від загального звукового потоку, натякаючи на „останню заяву волаючого у пустелі” (це у другій пісні альбому з 12 треків!). Так само недоречно мав би виглядати рояль посеред магазину комплектуючих до комп’ютера. Властиво, цей трек є своєрідним піком альбому. Після нього починається довгий, надто довгий спуск через непереконливі награвання (в т.ч. і на фузованій гітарі на „Alles Was Lebt Bewegt Sich” і “Die japanische Schranke”), в яких все окремо від іншого: акомпанемент – від голосу, піано – від лептопу. Спуск закінчується інструментальною ”Initials B.M.”, яка поступово „розвалюється” – уповільнюється, тихішає та розсипається на кілька клавішних акордів (музикант втомився).

Чому вийшло так вимушено і натужно? Можливо, справа у продюсері. Звуком на попередній роботі опікувався відомий майстер „електроніки, що цокає” Стефан Бетке (він же Pole). Він проявив неабиякий смак і стриманість, позбавивши музику зайвих прикрас. ”The Grass Is Always Greener” Морґенштерн вирішила „довести до ладу” сама. Пісні, що увійшли до компакт-диску, записувалися після світового туру 2003-04 рр. (спонсором якого виступив Інститут Ґьоте). Під час туру вона відвідала такі віддалені від Німеччини та одна від одної країни, як Японія, США, Індія. Враження напевне захлиснули музикантку, і вона, не в силах протистояти спокусі виразити їх через різні цікаві звуки, довела свою музику до перепродюсування.

Назва альбому – це початок англійського прислів’я grass is always greener on the other side of the fence (там добре, де нас немає). В інтерв’ю Морґенштерн заявляла, що під час туру – крім всього іншого – хотіла перевірити це прислів’я на собі та дізнатися, чи дійсно в далеких країнах настільки хороше, як нам здається. І ось на обкладинці музикантка крокує геть від нагромадження будівель, що напевне мають символізувати світовий мегаполіс („нарізаний” з міст, які вони відвідала під час туру). Що ж, відповідь вийшла така сама риторична, як і запитання.


Роман Піщалов