ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ
Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова
Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"
© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт
Оновлено
1 місяць 21 доба тому
(22/3/2008)
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова
Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"
© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт
Оновлено
1 місяць 21 доба тому
(22/3/2008)
Вініловий наркоман
 |
Drums Of Death
CD, Thirsty Ear, 2005
Відомо, що Пол Д. Міллер полюбляє співпрацю з іншими музикантами. У його доробку співробітництво із японським електронщиком Нобукацу Такемура, американським гітаристом Арто Ліндсі, ямайським даб-чаклуном Лі „Скретч” Перрі.
DJ Spooky – особистість неординарна: окрім того, що робить доволі цікаву музику на ниві гіп-гопу й іллбіенту, він ще є редактором журналу 21с і автором книги “Rhythm Science”. Дейв Ломбардо, партнер Пола Д. Міллера на цій платівці, зрештою теж не простак. Творчість Ломбардо можна умовно поділити на три напрями: перший – це постійна праця у треш-метал-групі Slayer; другий – гра у авант-метал-групі Fantomas і третій – періодична співпраця з саксофоністом Джоном Зорном. Виникає таке питання: що спільного між цими двома музикантами?
Альбом містить 16 композицій, складовою частиною більшості з яких є барабанні партії, гітарні рифи і, власне, електронні прибамбаси Міллера. На трьох треках з’являється вокал – читають представник гіп-гопу „старої школи” Chuck D (Public Enemy) і нової генерації D?lek. Треки з гітарами звучать як металічний рок: доволі жорсткий риф, швидкі барабани плюс звуки, які видобуває ді-джей. Причому ці треки є не надто оригінальними і звучать по-звичайному. А коли ще починається читка, то це нагадує звичайнісінький реп-метал. На чотирьох треках звучить лише Spooky. Треки “Incipit Zarathustra” й “A Darker Shade Of Bleak” звучать без гітари і саме тут можна відчути колаборативність Міллер/Ломбардо. На інших треках додається ще гітара, яка не робить музику цікавішою, а навпаки – спрощує її та не дає можливості повністю вслухатися у гру Міллера й Ломбардо. А навіщо вона взагалі? Чому ім’я гітариста не зазначено на обкладинці як ще одного колаборанта, щоб усе було зрозуміло і щоб ми знали, чого очікувати, одразу?
Чому альбом називається “Drums Of Death” (барабани смерті), мені незрозуміло теж. Ломбардо ми чуємо дуже добре, але щоб щось там було таке особливе і неймовірне – то ні; щоб він звуковим потоком своїм збагачував звучання – теж ні; просто робить звичайну ритм-основу для гітари.
Неочікуваний реліз від DJ Spooky, музикування якого на альбомі теж не вельми цікаве. Досить пересічний альбом – суміш металу, гіп-гопу і трохи джазу.
Остап Кінь |