ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ
Головна
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова
Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"
© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт
Оновлено
1 місяць 21 доба тому
(22/3/2008)
Новини
Номери
№1 Червень 2003
№2 Жовтень 2003
№3 Червень 2004
№4 Грудень 2004
№5 Липень 2005
№6 Лютий 2006
№7 Грудень 2007
№8
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова
Нове на сайті
24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"
© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт
Оновлено
1 місяць 21 доба тому
(22/3/2008)
Вініловий наркоман
 |
Matki Wandalki
CD, A-Musik, 2004
Що може втиснути на свій пафосний та розрекламований на музичному телебаченні лонґплей „просунутий” музикант з „прогресивним” поглядом на мистецтво і „правильним” підходом до написання музики? Навіть за умов, що музикант цей буде не зманіженою маріонеткою в лапах гладких продюсерів, а досить непоганим творцем? В кращому випадку – пару-трійку нескладних мелодій, які згодом стануть ринґтонами на мобільниках у кожного другого перехожого на вулицях столиць країн третього світу. Ну, можливо, ще помірно солоденький вокал, під завивання якого в середньостатистичному барі п’яні тінейджери стануть знімати білявок, або ж вкрадений семпл класичного гітарного рифу і патетичні настрої саунду альбому в цілому.
Так вже склалося, що масам потрібно саме це. Не всі люблять замислюватися над тим, що відбувається навколо – людям приємно жити саме так: в правильному нудному світі, оздобленому стереотипами. В світі без необґрунтованих крайнощів, сумнівних рішень і незрозумілих уподобань.
Що можна протиставити такому світові – яке життя, яке мистецтво, яку, в решті решт, музику? Здається, музику таки можна протиставити.
Фелікса Кубіна називають хуліганом, який розбиває стереотипи. Директор Gagarin Records – лейбла, на якому видаються знамениті треш-психопати Patric Catani і музичні маніяки Puyo-Puyo, він почав експериментувати зі своїм першим синтезатором одинадцятирічним хлопчиком спочатку в гурті Die Egozentrischen 2, а потів в Klangkrieg. Тепер його іронія і загравання з ноу-вейвом приносять цікаві результати, одним з яких і є альбом “Matki Wandalki”. Це запис людини, яка вважає, що „для поп-музики характерні провокація та агресія”, і в той же час сам є одним з найбільш провокаційних німецьких музикантів.
В чому провокація? А ви подумайте, скількох з оточуючих вас людей змогла б привернути увагу платівка, що починається з придуркуватого англійського монологу нервового німця з шаленим акцентом, якому не дають змоги довести до кінця свою розповідь про те, як тяжко жити коли тебе окликають якимось незрозумілим прізвиськом, й інші менш „привабливі” для вух пересічних слухачів речі? Шалений галас якоїсь неврівноваженої жіночки на задньому плані, ляскіт заліза і стогін дітей, на фоні якого хтось в манері Бюхнерівського Войцека оголошує, що зараз гратиме Фелікс Кубін. І це ще лише вступ. Назва альбому в перекладі з польської звучить відповідно – „Матері-вандали”. Ну як – вистачає провокацій?
Тринадцять веселеньких психо-треків („психо” від „психопат” та „психоделія”) повністю відповідають духу дадаїстських уподобань нашого героя. Саунд нагадує електронний авангард 1950-х років і звуковий фон для мультфільмів „Болек і Льолек”. Сорок одна хвилина знущань над поцінювачами старої і нової шкіл. Бо тут немає школи – це Фелікс Кубін!
Ігор Мусієнко |