ЖУРНАЛ ПРО СУЧАСНУ МУЗИКУ 

Головна
Новини
Номери
Придбати
Зв`язок
Лінки
Гостьова

Нове на сайті
 24.01.08 ANIMAL COLLECTIVE "Strawberry Jam"
24.01.08 ALEJANDRA AND AERON "Billowy Mass"
20.12.07 Вихід нового 7-го номера журналу
04.12.07 ERIC COPELAND "Hermaphrodite"
04.12.07 RF & LILI DE LA MORA "Eleven Continents"

Розсилка новин
Аутсайдер @ subscribe.ru

© 2003—2008 Роман Пiщалов, зміст
© 2007—2008 Марк Вейс, сайт


Оновлено
1 місяць 18 днів тому
(22/3/2008)
 
20 грудня 2007 року вийшов 7-й номер. В ньому йдеться про перших нью-йоркських гіпгоперів Last Poets, піонера гри на поламаних компакт-дисках японця Ясунао Тоне та угорський рекорд-лейбл Red Star Budapest. Не тільки киянам має бути цікавим текст „Київський індіпендент 1987-1994”, присвячений явищу, певною мірою спорідненому з німецьким краут-роком і англійськмм пост-панком 1970-х. Як завжди в постійних рубриках „Вініловий наркоман” , „Викрадач книг” і „Мережевий хробак” рецензії на більш-менш свіжі компакт-диски, огляди книжок та журналів про музику, що вийшли останніми роками, та рекомендовані ресурси в Інтернеті. Формат: 200 х 270 мм, 68 стор., 70 чорно-білих ілюстрацій, м’яка обкладинка.

В суботу, 20 травня 2006, в Міжнародному виставковому центрі (Київ) відбувся 2-й фестиваль експериментальної електронної музики „Деталі звуку” (1-й мав місце минулого року). Початок цього багатогодинного концерту був призначений на 19:00, але через технічні причини він розпочався із запізненням на годину. Зате тривав аж до шостої ранку. Відіграли більше як десять музикантів з Північної та Східної Європи – всі по-різному. Виступами, що запам’яталися найбільше, стали сети Ґерта-Яна Прінса (Нідерланди), який грав на телеприймачах, і Йорґена Кнудсена (Норвегія), який у своїй музиці поєднав „польові записи” із „звучками” з комп’ютера. Не надто вразив at/on. Dunaewsky69, Zenial (Польща), Plesk (Білорусь), Андреас Тілліандер (Швеція), Мікаель Ставостранд (Швеція) і Gultskra Artikler (Росія) зіграли вельми танцювально, але не вельми експериментально. Також у фестивалі брали участь Олексій Петров (його цікавий виступ супроводжувався танцями тріо TanzLaboratorium), Zavoloka, Critikal (у складі: Андрій Кириченко + Kotra). Музикантам допомагали віджеї PDTA (Україна), Antin (Україна) та Inn (Росія). Не відбувся дуже очікуваний електроакустичний перфоменс Ketsalkoatl (Україна) – за словами музикантів, вони не встигли як слід підготуватися до виступу. Вранці слухачі покидали залу заспані, але цілком задоволені.

22 лютого 2006 року вийшов 6-й номер, в якому: розповіді про японський імпровізаційний гурт Taj Mahal Travellers, німецьку співачку Ніко та американського блюзмена Яндека, інтерв’ю з баскським музикантом Маттіном (до журналу додається його компакт-диск). Крім цього є стаття про історію та сьогодення японської шумової музики („Японойз”), та обговорюються проблеми маніпуляції у поп-музиці, внутрішьномузичні засоби, на яких тримаються її змісти, і те, яким чином можливе захоплення слухача цими змістами („Настрій і загадка”). Не обійшовся номер і без традиційних вже розділів „Вініловий наркоман” (рецензії на музику, що вийшла в останні три роки), „Викрадач книг” (огляд книжок та журналів), „Мережевий хробак” (ресурси про музику в Інтернеті). Формат: 200 х 275 мм, 98 стор., 90 чорно-білих ілюстрацій, м’яка обкладинка.

28 липня 2005 року вийшов 5-й номер журналу. Цей номер містить рецензії на 49 аудіо-релізів 2003-05 рр., розповіді про німецьких комп’ютерних саунд-дизайнерів Microstoria, легендарного американського блюзмена-дадаїста Кептена Біфгарта, японського музиканта-електронщика Нобукацу Такемуру, англійських імпровізаторів Volcano The Bear. В статті про Talk Talk історія британського, спочатку синті-поп-, а пізніше пост-рок-гурту стає приводом для критичного погляду на популярну музику. Матеріал „Сучасна електроакустика в обличчях” малює своєрідний портрет трьох важливих для цього жанру лейблів – For 4 Ears, Cut і Erstwhile. Крім цього, в журналі є інтерв’ю з одним із провідних гуртів української незалежної сцени – Zsuf (до цього номеру додається їхній компакт-диск). На додаток до рецензій на аудіо-релізи, а також огляду друкованих видань, номер містить огляд цікавих інформаційних ресурсів на інтернеті. Формат: 200 х 270 мм, 116 стор., 130 чорно-білих ілюстрацій, м’яка обкладинка.

8 травня 2005 у клубі "Store 205" (Київ) мав місце виступ дніпропетровського гурту САХР. За відгуками слухачів, концерт був вельми вдалим. На інші відгуки годі й було чекати від мелодійної гітарної музики, якою цей пост-рок-гурт вже неодноразово радував нас.

23 лютого 2005 року в ресторан-клубі „Пектораль" (Київ) відбувся концерт електронної музики Ceckj (Максим Шубськоий – портативний комп’ютер) і Blemish (Віктор В. Пушкар – синтезатор, Олександр Юрченко – синтезатор). Попри певні організаційні негаразди – місце виявилося не зовсім вдалим для такого заходу (ресторан залишається рестораном, навіть якщо його назвати клубом), публіка зібралася малочисельна, грати музиканти почали із запізненням на півтори години, виступи відбулися за об’явленою програмою: спочатку Ceckj виконав на лептопі треки, що поєднували в собі елементи ґлітч-музики, ембіенту і мінімал-техно, потім Blemish зробили слухачів свідками синтезаторного двобою. Дійство закінчилося о першій годині ночі.

16 грудня 2004 року вийшов 4-й номер журналу “Аутсайдер”. Цей номер містить рецензії на 42 аудіо-релізи 2002-04 рр., огляд друкованих видань про музику й не тільки, статті про Silver Apples, Muslimgauze, Pan Sonic, інтерв’ю з харківським музикантом і шефом лейблу Nexsound Андрієм Кириченко, матеріали „Сон, керований у ручному режимі (спроба пояснення певних явищ сучасної музики)” та „Історія електронної музики (спроба хронологізації)”, матеріал про американського письменника Єжи Косінскі та уривки з його роману „Сходи, переклади з Coil. Формат: 205 х 270 мм, 66 стор., 110 чорно-білих ілюстрацій, м’яка обкладинка. До журналу додається компакт-диск сумського електронного проекту Ньекто „Инсайдер” (з 12 композиціями).

11 грудня 2004 року у бабуїн-кафе Квартира (Київ) харківський незалежний лейбл Nexsound представляв вечір російської експериментальної музики Ru.Noise. Протягом двох годин москвичі CD-R, Cisfinitum й Алєксєй Борісов по черзі пригощали відвідувачів кафе шквалом диґитального нойзу та дроун-ембіенту на дуже великій, смачній гучності. Шум стояв неймовірний, але слухачам, схоже, сподобалось – ніхто не пішов. Після закінчення сольних виступів всі виконавці зібралися на сцені й зіграли своєрідний джем – зготували колаж у стилі павер-нойз. Нажаль, цей перший в історії Києва чисто нойзовий концерт відбувся без заявленого спочатку смоленського джазового віолончеліста Владіміра Макарова, який мав грати у тандемі з А. Борісовим, а дует CD-R був представлений лише одним з його учасників. Музичне навантаження акції підсилювалося живим відео-артом групи художників PDTA. „Аутсайдер” був там і отримав масу задоволення.

15 жовтня 2004 року у клубі Store 205 (Київ) гурт „Щастя” презентував свій дебютний альбом “¿Piensas ya en el amor?”, що складається з вибухових пісень у стилі альт-рок. Відіграли гучно, енергійно. Аудіопідтримку їм забезпечували САХР (Дніпропетровськ), програма яких складалась з інструментальних речей, схожих за стилем на музику північно-американців Godspeed You Black Emperor і Tortoise; таку музику ще прийнято називати „пост-рок”. Гурт утворився у 2004 році, і це був їхній третій виступ. Відбувся він не без сприяння журналу „Аутсайдер”.

3 жовтня 2004 року журнал «Аутсайдер» організував у клубі Store 205 (Київ) концерт гуртів Blemish (Київ) і Zsuf (Тернопіль). Концерт розпочався о 20:20 виступоп Blemish (Віктор В. Пушкар – синтезатори; Олександр Юрченко – синтезатори), які видобували із своїх інструментів звуки, що утворювали щільну стіну нойзу і дарк-ембіенту. Після 20-хвилинної діджей-паузи, під час якої хлопці з Zsuf (Сергій Василишин – вокал; Андрій Меренко – клавіші, відео; Олександр Ротман – гітара) заводили модну танцювальну музику, вони зіграли й «живцем». Виступ Zsuf став сумішшю індустріальних композицій у дусі Throbbing Gristle і music concrete та електронних п’єс, стилістично близьких до електроклешу. Виступи обох гуртів супроводжувалися відеоартом: статичними абстрактними малюнками у Blemish і живими картинками у Zsuf. Концерт тривав дві години до повного аудіо-задоволення слухачів.